Міжнародне право у сфері протимінної діяльності

Сьогодні триває динамічна еволюція спектра ПМД: від екстреного реагування до питань соціально-економічного розвитку і більш широкого спектру питань безпеки.

Завантажити стандарти ПМД (IMAS)
  • Розмінування військовими в 1980-х. Основне фокусування: військова необхідність (проходи для військ), оперативне реагування на виявленні ВНП.
  • Кінець 1980-х, перше звернення ООН до міжнародного співтовариства із закликом до фінансування гуманітарних операцій розмінування (в Афганістані).
  • Кінець 1980-х, перші НУО: Halo Trust (1988) і Mines Advisory Group (1989).
  • Початок 1990-х, перші програми гуманітарного розмінування (Афганістан, Кувейт, Камбоджа, Мозамбік, Ангола). Старт міжнародної компанії щодо заборони ППМ. Гуманітарне розмінування — центральним бенефіціаром стає цивільне населення, пріоритет — зниження потенційних ризиків населення; зменшення наслідків від нещасних випадків і допомога постраждалим, зниження впливу ВЗВ на соціально-економічні процеси.
  • 1997: прийняття Оттавської конвенції.

Основні питання, які вирішує ПМД

  • Загибель і каліцтва серед цивільного населення від мін та вибухонебезпечних залишків війни;
  • Обмеження доступу до земельних, водних ресурсів, продовольства;
  • Обмеження доступу до інфраструктури;
  • Обмеження надання гуманітарної допомоги; Перешкоди до розвитку економіки.

На виконання вищезазначених цілей міжнародною спільнотою був зроблений суттєвий крок, який підтримало більшість країн світу, в тому числі й Україна.

Конвенція про заборону протипіхотних мін передбачає повну заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін, а також їхнє знищення. В статті 5 викладено вимоги щодо знищення протипіхотних мін в замінованих районах. У Статті 6 детально описуються заходи щодо забезпечення прозорості, яких необхідно вживати згідно з Угодою, включаючи інформацію про місцезнаходження замінованих або підозрюваних замінованих районів, та про заходи, що вживаються для попередження місцевого населення.