Нормативна база
Центр протимінної діяльності працює на підставі:
- Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06.12.2018 № 2642-VIII
- Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17.05.2001 № 2407-III
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності» від 03.11.2021 № 1150
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Національного органу з питань протимінної діяльності» від 10.11.2021 № 1207
- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження оперативного плану заходів з протимінної діяльності» від 15.04.2022 № 288-р
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності» від 02.02.2024 № 123
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення» від 12.03.2024 № 284
- Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024 - 2026 роках» від 28.06.2024 № 616-р
Міжнародне право у сфері протимінної діяльності
Сьогодні триває динамічна еволюція спектра ПМД: від екстреного реагування до питань соціально-економічного розвитку і більш широкого спектру питань безпеки.
Завантажити стандарти ПМД (IMAS)- Розмінування військовими в 1980-х. Основне фокусування: військова необхідність (проходи для військ), оперативне реагування на виявленні ВНП.
- Кінець 1980-х, перше звернення ООН до міжнародного співтовариства із закликом до фінансування гуманітарних операцій розмінування (в Афганістані).
- Кінець 1980-х, перші НУО: Halo Trust (1988) і Mines Advisory Group (1989).
- Початок 1990-х, перші програми гуманітарного розмінування (Афганістан, Кувейт, Камбоджа, Мозамбік, Ангола). Старт міжнародної компанії щодо заборони ППМ. Гуманітарне розмінування — центральним бенефіціаром стає цивільне населення, пріоритет — зниження потенційних ризиків населення; зменшення наслідків від нещасних випадків і допомога постраждалим, зниження впливу ВЗВ на соціально-економічні процеси.
- 1997: прийняття Оттавської конвенції.
Основні питання, які вирішує ПМД
- Загибель і каліцтва серед цивільного населення від мін та вибухонебезпечних залишків війни;
- Обмеження доступу до земельних, водних ресурсів, продовольства;
- Обмеження доступу до інфраструктури;
- Обмеження надання гуманітарної допомоги; Перешкоди до розвитку економіки.
На виконання вищезазначених цілей міжнародною спільнотою був зроблений суттєвий крок, який підтримало більшість країн світу, в тому числі й Україна.
Конвенція про заборону протипіхотних мін передбачає повну заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін, а також їхнє знищення. В статті 5 викладено вимоги щодо знищення протипіхотних мін в замінованих районах. У Статті 6 детально описуються заходи щодо забезпечення прозорості, яких необхідно вживати згідно з Угодою, включаючи інформацію про місцезнаходження замінованих або підозрюваних замінованих районів, та про заходи, що вживаються для попередження місцевого населення.